Музична слава України
Галина Василівна Стаднік, учитель музичного мистецтва Теофіпольського НВК «ЗОШ I ст. – гімназія», старший вчитель
(урок, 5 клас)
Мета: – ознайомити учнів з кобзарством як одним із найяскравіших явищ української національної культури; – розвивати вокально-хорові навички, слухацькі здібності; – виховувати патріотичні почуття (людяність, любов до рідного краю та народних традицій). Музичний матеріал: Л.Давидова «Наша рідна Україна», дума «Плач невольників», «Дума про козака Голоту». Наочні посібники: портрети композиторів, ілюстрації до музичних творів. Обладнання: ТЗН, музичний інструмент, фонохрестоматія. Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Учні входять до класу під музичний супровід Козацького маршу. Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні на уроці нас очікує зустріч із минулим українського народу, його культурою, музичними інструментами, видатними композиторами, які прославили Україну на весь світ.
ІІІ. Основна частина
Учитель. «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!» Так описував Т.Г.Шевченко, пророкуючи славне довголіття українській писемності. У думах і піснях віддзеркалена історія українського народу, героїчні і трагічні її сторінки. Хто ж творив і поширював серед народу невмирущі перлини – народні думи й історичні пісні? Кобзарі, лірники, бандуристи. Назви народних співців-музик походять від назв музичних інструментів, на яких вони грали: кобзи, бандури, ліри (показ ілюстрацій).
М.Стельмах сказав про кобзарство так: «Шлях кобзарів – це шлях народу!». Найбільшої популярності кобзарство набуло з виникненням Запорізької Січі у XV-XVI ст. Запорожці боролися проти закріпачення українського селянства литовськими і польськими магнатами, шляхтою, захищали його від нападів турків і татар. Кобзарі супроводжували запорожців у походах, складали думи і пісні про події, свідками або учасниками яких вони були. У своїх піснях закликали народ до боротьби з гнобителями, а у війську-підносили його бойовий дух. Співали вони про людське горе, про подвиги героїв, про рідну Україну. Героями творів кобзарів ставали улюблені в народі історичні постаті: Самійло Кішка, Байда, Богдан Хмельницький, Маруся Богуславка, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко. Найвідоміші кобзарі України: – автентичні – Остап Вересай, Михайло Кравченко; – гайдамацький – Данило Бандурка; – придворні бандуристи – Григорій Любисток; – сучасні – Тарас Компаніченко, Василь Нечепа.
Робота з поняттями Бандура і кобза – старовинні українські струнні, щипкові музичні інструменти. Ліра – дерев’яний, струнний, щипковий музичний інструмент, відомий ще за часів Давньої Греції.
Ніколи кобзарство не переживало таких переслідувань, як за часів Сталіна. Сліпих бандуристів і лірників українці називали Божими людьми і вважали великим гріхом скривдити їх. Минає 80 років із часу трагічної події в історії української культури. 30 грудня 1930 року в Харківському оперному театрі відбувся З’їзд народних співців України. Незрячих під приводом поїздки повантажили до ешелону і вивезли до околиць ст. Козача Лопань у лісосмугу, де були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і малолітніх поводарів в одну шеренгу і розстріляли. Тіла закидали вапном і землею. Музичні інструменти спалили поруч. (Уривок з вірша Віктора Рафальського «Дума про кобзарів»). Чом замовкли, кобзи, кобзи голосисті? Чом не чути, кобзи, рокіт ваших струн? Заросли стежини, гай у полі чистім, І не пройде ними з кобзою співун.
Ой скажи ж ти, вітре, де біліють кості Довговусих, мудрих, сивих співунів? Бо не знає ненька-Україна й досі, Де лягли у землю двісті кобзарів? Є багато, звісно, таємниць на світі, Та життя навіки збереже одну. Заспівайте ж думу, кобзарі новітні, Про страшну, як правда, чорну Таїну.
Про ці події ви можете дізнатись, переглянувши історичну драму українського режисера Олеся Саніна «Поводир».
Слухання музики Учитель. Пропоную послухати українські народні думи «Плач невольників» та «Дума про козака Голоту» і поміркувати: 1. Про що розповідають ці думи? 2. У чому своєрідність їх виконання? 3. Чим відрізняється виконання думи від пісні? 4. Які враження вони на вас справили?
Цікавинки на уроці Чи зможете ви впізнати цих видатних українських композиторів? Спробуємо підписати портрети. За допомогою підказок визначте, чим прославився кожний з цих композиторів: 1. Створив славетні обробки народних пісень. 2. Написав музику Державного гімну України. 3. Основоположник української класичної музики. 4. Уперше визначив три типи музики: пісню, танець, марш.
Вокально-хорова робота Україна – це немов би вінок зі стрічками, батьківська хата, хліб-сіль на вишитому рушнику, калина, колосся, криниця, вишита сорочка. Це і пісня… Вона – одна із святинь нашого народу, його найцінніший духовний скарб, гордість і краса, геніальна поетична біографія. 1. Саме про це йдеться у пісні Л.Давидової «Наша рідна Україна». Діти слухають пісню у виконанні вчителя. З чим порівнюється Україна у цій пісні? 2. Розспівування. 3. Розучування пісні за нотним записом (робота з підручником, стор.129). 4. Виконання пісні.
іV. Підсумок уроку
Учитель. У всьому світі-кожен зна: Батьківщина лиш одна. І в нас вона одна-єдина – Це наша славна Україна. Не забувай Шевченка слів, Про горду славу козаків, Не забувай, що ти дитина Землі, що зветься Україна Сподіваюся, що інформація, яку ви дізналися сьогодні на уроці, не лише залишиться у вашій пам’яті, а й, можливо, надихне на дослідницьку справу – пошуки цікавих, забутих імен, фактів, пісень і відродження їх у пам’яті сучасних поколінь
| Журнал КОЛОСОК | |
|
|
| Газета КОЛОСОК | |
| Сайт КОЛОСКА |
 |
|
|
Пропонуємо вашій увазі офіційний сайт міжнародного інтерактивного природничого конкурсу "КОЛОСОК"
www.kolosok.org.ua |