Про статистику проявів девіантної поведінки серед учнівської молоді - Практичним психологам - РПМПК - Каталог статей - Теофіпольський РМК
Головна » Статті » РПМПК » Практичним психологам

Про статистику проявів девіантної поведінки серед учнівської молоді

Сучасний стан суспільства в Україні можна характеризувати як стан становлення нової держави, яка шукає свій особистий шлях розвитку, що враховує весь досвід минулих років, десятиліть, століть, тисячоліть. Тому часи у яких Україна стверджувалась, як держава, можна назвати періодами пошуку Проблеми, які зараз виникли в Україні, які стоять також перед іншими країнами, є загальними проблемами суспільства, світу і всієї цивілізації. До цих проблем відносяться наркоманія, тютюнопаління, алкоголізм, токсикоманія, СНІД та інші залежності і хвороби. Вирішення цих проблем є найактуальнішим завданням сьогодення. Можна витрачати багато грошей, часу та енергії на лікування наркоманів, ВІЛ/СНІД-інфікованих, алкоголіків, токсикоманів і інших залежних та хворих, але проблеми збільшення їх кількості в країні залишиться, тому що залишаться невизначеними джерела цих проблем.

Епіграфом до мого виступу може бути застереження М.І. Буянова: «Всі образи, всі рани дитячої душі, всі сварки в сім’ї, приниження в школі та на вулиці відреагуються підлітками, причому грубо, по-хамськи, з різноманітними вивертами і навіть антисоціальними вчинками». Йдеться про девіантну поведінку, тобто таку, яка відхиляється від загальноприйнятих у суспільстві норм і спричиняє реальну шкоду суспільству чи самій особистості. Існує багато типів девіантної поведінки: делінквентна, аддиктивна, асоціальна, суїцидальна, проституція, бродяжництво, насильство в усіх його проявах, хуліганство, крадіжки. Вінчає цей перелік кримінальна поведінка. Стосовно неповнолітніх осіб, які мають відхилення у розвитку, що накладає специфічний відбиток на їхню поведінку, вчені використовують терміни: «важкі», «важковиховувані», «аморальні», «соціопоти», «педагогічно занедбані», «недисципліновані», «асоціальні», «проблемні», «девіантні», «недисципліновані», «асоціальні», «проблемні», «девіантні», «делінквентні», «дезадаптовані», «агресивні», «кримінальні», «маргінальні». Усі терміни несуть певну інформацію:побутову, клінічну, юридичну, психологічну, педагогічну.

Серед детермінант девіантної поведінки (чинників, що її викликають, провокують, посилюють або підтримують) виділяють соціально-економічні, психолого-педагогічні та медико-біологічні фактори ризику. За останні 12 років загострилися і поглибилися всі три групи названих факторів, у 30 разів зросла кількість «дітей вулиці». І це дані офіційної статистики. Насправді ж ці показники набагато більші. За вчинення злочинів щорічно засуджується майже 18 тисяч неповнолітніх. Провідним у цьому процесі є соціально-економічні:

  • порушення принців соціальної справедливості;
  • різке розшарування суспільства; - занепад економічних і соціальних чинників;
  • криза сім’ї.

На другому місці серед факторів ризику – медико-біологічні проблеми, тобто різке загальне погіршення стану здоров’я дітей. За час навчання у загальноосвітньому навчальному закладі учень втрачає щонайменше третину свого здоров’я, зокрема зростає частота:

  • порушення якості зору – в 3 рази;
  • погіршення постави – у 4,6 рази;
  • сколіозу – у 15 разів;
  • порушення слуху – в 1,3 рази;
  • захворювання нирок – 1,5 рази;
  • хвороб органів травлення – у 2,5 рази;
  • захворювання нервової системи – в 2 рази ( треба зауважити, що кожна третя дитина народжується з різними відхиленнями у розвитку нервової системи);
  • хвороб ендокринної системи – в 2,5 рази.

За останні 15 років у 1,5 рази збільшилася кількість хронічних захворювань, які спостерігаються майже у 60% учнів. Існує прямий зв’язок між розладами стану здоров’я і негативними проявами у поведінці школярів та можливостями опановувати навчальний матеріал. У половини хворих дітей проблеми загострюються. На дитячий організм негативно впливає вживання психоактивних речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), а також статева розпуста. На жаль, Україна у цьому сумному списку серед «лідерів»: вона посідає 8-ме місце в світі за вживанням алкоголю одинадцятирічними дітьми, 16-те – тринадцятирічними, і 20-те – п’ятнадцятирічними. Кожний п’ятий підліток уживає алкоголь раз на тиждень, кожний десятий – 2-3 рази на тиждень. Шосте місце у світі Україна посідає за станом куріння одинадцятирічних, 8-ме - тринадцятирічних і 3-тє – п’ятнадцятирічних. Різко зросла частота тютюнокуріння – першого і головного наркотику неповнолітніх. Україні належить провідне місце в Європі за темпами поширення наркоманії і ВІЛ/СНІДу та третє місце у світі за вступом у статеві стосунки п’ятнадцятилітніх. Викликають тривогу сільські школярі: кількість споживачів наркотиків серед них за останні 5 років зросла у 2,3 рази. Частка молоді, яка споживає наркотичні речовини, становить: у школах 3,9%; у професійно-технічних училищах – 1,2%, у вищих навчальних закладах – 0,5%. Статистика останнього десятиліття свідчить про збільшення майже вдвічі чисельності неповнолітніх, які підозрювалися у скоєні злочинів пов’язаних із психоактивними речовинами. Все це створює серйозну загрозу для генофонду нації. Медико-біологічний фактор із соціально-економічним фактором. У комплексі психолого-педагогічних факторів деструктивну роль відіграє, перед усім, зниження уваги до стану виховної роботи в навчальних закладах, послаблення контролю за цим процесом на всій вертикалі управління – від директора школи до Міністерства освіти і науки. У гірший бік змінилося ставлення учнів до школи, що негативно впливає на стан їхнього здоров’я на рівні емоційного дискомфорту. Спостерігається зростання дитячої агресивності. Уже в третини 10-11-річних дітей переважають фізичні форми агресивності, у 12-13-річних вони притаманні половині учнів, у 14-15-річних вони виражені у 72% учнів. Відзначено активізацію агресивності серед дівчат: 12 років тому серед правопорушників було 5-7% дівчат, нині – 15-17%. Характерно, що прояви агресивності реєструють як у підлітків «груп ризику», так і у дітей із благополучних сімей.

Загрозливим явищем у суспільстві стає насильство щодо неповнолітніх. Дві третини дітей і підлітків відчувають на собі прояви насильства: фізичного, психологічного чи сексуального. Третина дітей в Україні щороку є свідками актів насильства в сім’ї; третина підлітків зазнає насильства в інтимних стосунках. За останні 10 років вдвоє збільшилася кількість алкоголіків і наркоманів серед молодих батьків. У таких сім'ях кожну третю дитину б'ють дуже часто, кожну десяту – постійно, кожну п'яту – ображають, принижують її гідність. І як результат – ті явища, які спостерігаються сьогодні в дитячому і молодіжному середовищі. Саме тому ми говоримо, що найкращі засоби профілактичні. Не допустити, допомогти, зрозуміти, підтримати, повірити – ось головні напрямки роботи навчальних закладів- директорів, завучів, психологів, класних керівників та класоводів; профілактика негативних звичок, а саме – тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин, пропаганда здорового способу життя, основ репродуктивного здоров’я, підвищення правової свідомості молоді, виховання свідомої громадянської позиції, вирішення та подолання конфліктів; розповсюдження інформаційних матеріалів та соціальної реклами в учнівському середовищі.

2. Самогубства. Проблема самогубства серед неповнолітніх викликає серйозні побоювання. Як часто це трапляються? Хто скоює самогубства? Які причини і мотиви такого явища? Як можна цьому запобігти? Діти, особливо молодші від 13 років, рідко скоюють самогубства. Це пояснюється тим, що вони все ще залежать від потрібних їм об’єктів любові. І тільки коли зроблено перші кроки на шляху до самоідентифікації, діти стають достатньо незалежними, щоб скоїти самогубство. Найчастіше накладають на себе руки ті люди, які не вірять у жодну релігію. Частота суїцидальних дій серед молоді протягом двох останніх десятиріч зросла удвічі. За даними Інтернет-видань, у 30% осіб у віці 14-24 років бувають суїцидальні думки, а 6% юнаків і 10% дівчат здійснюють суїцид альні дії. Із загальної кількості суїцидів 90% скоюють люди з психитичними станами і лише 10% - без психотичних розладів. Деякі спеціалісти вважають, що тільки в 10% суїцидальна поведінка має на меті самогубство, і в 90% - це привертання до себе уваги значущих осіб. Приблизно 5 тисяч молодих людей 15-24 років щороку

Категорія: Практичним психологам | Додав: alex_p (25.08.2015)
Переглядів: 288 | Коментарі: 1 | Теги: девіантна поведінка | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: