Головна » Статті » Базова освіта » Методичний куточок

Практика послідовної реалізації компетентісного підходу

Сьогодні суспільству необхідні учні та випускники, готові змінюватись та пристосовуватись до нових потреб і реалій суспільства, сприймати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Якраз сучасному розумінню мети освіти і відповідають поняття компетенція і компетентність. Початкова ланка освіти є першим рівнем освоєння ключових компетентностей.

Компетенція – це сукупність взаємозв’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності).

Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Компетентність за А.Хуторським – це його реально сформовані особистісні якості та мінімальний досвід діяльності.

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності, це особистісна якість, що вже склалася.

За набуття ключових компетентностей відповідальними є школа, сім’я, ЗМІ, релігійні і культурні організації.

Предметна компетентність – це сукупність знань, умінь та характерних рис у межах предмета, що дозволяє особистості виконувати певні дії через власне ставлення.

Мовна компетентність – це знання основ науки про мову, знання про мову як систему, володіння способами і навичками дій з вивченим та виучуваним мовним матеріалом.

Комунікативна (мовленнєва) компетентність забезпечує розуміння чужих і створення власних висловлювань у певній послідовності відповідно до мети й обставин спілкування, вміння й навички успішної комунікації.

На досягнення такого результату навчання як компетентність впливають продуктивні методики та технології навчання. Учитель повинен:

- виховувати активного учня;

- ставити дітей в ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами та наявними знаннями;

- навчати дітей вчитися;

- щоб навчити мислити, слід частіше задавати питання «Чому?»;

- вчити учнів, що знає тільки той, хто застосовує знання на практиці;

- привчати думати та діяти самостійно;

- розвивати творче мислення аналізом проблем, використанням творчих завдань;

- слідкувати за способом та формою висловлення думки;

- використовувати схеми, плани;

- вказувати на перспективи навчання;

- враховувати життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку;

- заохочувати дослідницьку роботу;

- враховувати індивідуальні особливості учнів, об’єднувати їх в диференційовані групи з однаковим рівнем;

- пояснювати важливість знань, умінь вчитися, необхідних для подальшого життя.    

Головним є не предмет, якому ми навчаємо, а особистість, яку ми формуємо. Організація педагогічного процесу на засадах компетентно-орієнтованого підходу до новчання неможлива без визначення провідних принципів оцінювання рівня сформованості компетентності учнів. Серед найбільш суттєвих підходів до оцінювання компетентності учнів є:

  • значущність ( оцінюються лише найбільш передбачені результати діяльності та навчання учнів);
  • адекватність ( оцінка має бути адекватною цілям та результатам навчання, діти готові застосовувати знання в житті);
  • об’єктивність;
  • інтегрованість ( оцінювання має сприяти оптимізації процесу навчання);
  • відкритість;

зрозумілість

Формуванню компетентності сприяють:

- колективні та групові форми роботи;

- формування самооцінки учнів;

- метод проектів;

- дебати;

- створення портфоліо.

Для формування оцінки рівня сформованості ключових компетентностей необхідно використовувати інноваційні технології, наприклад:

- тести з відкритим завданням;

- включення учнів у дослідницьку діяльність;

- постановка та розвиток проблемних завдань;

- диспути;

- розв’язування ситуативних завдань;

- мультимедійне навчання;

- навчальні проекти.

Для розвитку ключових предметних компетентностей використовуються прогресивні методи і прийоми навчання.

Метод навчання - це спосіб взаємної діяльності учителя й учнів, спрямований на розв'язання навчально-виховних завдань.

Наприклад, компетентнісно орієнтоване навчання української мови вимагає застосування методів, які передбачають активну діяльність учнів. Це:

- продуктивні (вивчений матеріал застосовується в практиці);

- евристичні (елементи нових знань учень знаходить,  розв'язуючи пізнавальні завдання);

- проблемні (учень сам вирішує проблему);

- інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, під час якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, які сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.

Інтерактивні методи сприяють розвитку здібностей кожної особистості, дають можливість кожній дитині продемонструвати свої навчальні досягнення в конкретних ситуаціях, порівнювати свій рівень розвитку з іншими учасниками навчального процесу.

Кожний метод має свої прийоми навчання. Є загальнодидактичні (пояснення, зіставлення, аналіз, узагальнення, систематизація знань тощо) і предметні прийоми, які визначаються конкретною темою і метою навчального матеріалу.

Наприклад, під час вивчення теми «Текст» використовуються такі предметні прийоми: відновлення деформованого тексту, продовження тексту за поданим зачином, побудова різних типів тексту тощо. Цінними є прийоми, що спонукають учнів до активної діяльності, пошуку шляхів вирішення поставлених завдань чи проблем.

  1. Застосування методу «Три капелюхи» при вивченні притчі «У пригоді» у 4 класі.

- Я одягнула на себе зелений капелюх і побачила себе в ролі мишки і ....

- відчула, що ....

- уявила, як ....

  2.Застосування  методу «Прес» при вивчення міфу «Гнів Перуна» за Сергієм Плачиндою у 4 класі  при підведенні підсумків.

Я вважаю, ...

Тому що, ...

Наприклад, ...

Отже, ...

  3. Застосування  методу «Прес» на уроках літературного читання.

Народне прислів’я говорить: «Козацькому роду немає переводу». Чому?

Дай Прес-відповідь:

Я вважаю, ...

Тому що,...

Наприклад,...

Отже,...

  4. Завдання для малої групи.

Вам потрібно вибрати підходящу для кожного роль і зіграти її.

Назвіть 3 кроки підготовки до цієї ролі.

  5. Застосування методу «Навчаючи – вчуся!».

Групи готують українські народні пісні. Завдання:

  • представлення пісні;
  • пояснення назви.

Проблемне питання: Чому в пісні багато пестливих слів?

  6. Завдання для малої групи

Чи погоджуєшся ти з тим, що і від малої мурашки може бути велика користь?

Придумай: 3 поради для Лева.

                   3 поради для Мишки.

  7. Рефлексія.

Доповни речення:

  • Мене здивувало те, що ...
  • Я не знав раніше, що ...
  • Хочу дізнатися більше про ...
  • Викликає захоплення образ ...

8. Застосування методу «Мікрофон».

Поділіться на групи. Кожна група задає питання по темі уроку (питання, яке заставляє мислити). Відповідь з іншої групи у мікрофон.

9. Метод проектів – основна технологія формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє використовувати найменші затрати ресурсів, створити умови діяльності, максимально наближені до реальних.  Метод проектів передбачає:

- уміння ставити і розвивати власні задачі;

- стимулює практичну діяльність учня;

- спрямований на самостійну діяльність учня – індивідуальну, парну, групову.

  • .

Проект

« Ми живемо в Євразії»

  Мета проекту:

Поглибити знання про материк Євразія, стимулювати бажання школярів постійно знайомитися з країнами Євразії, залучати до цього батьків; сприяти розвитку навичок пошукової та науково – дослідницької діяльності учнів; виховання гордості за державу, яка розташована в центрі Європи – Україну.

  Вид проекту:

Колективний

  Учасники проекту:

Учні 4 – А класу ( 19 дітей), батьки учнів

  Керівник проекту:

Класний керівник 4 – А класу Травінська Надія Дмитрівна

  Термін реалізації:

До 27.12.2016.

  Завдання проекту:

  • виховувати шанобливе ставлення до всіх країн материка Євразія;
  • активізувати пошукову роботу школярів;
  • залучати до роботи батьків;
  • познайомити школярів з країнами Євразії, їх тваринним та рослинним світом;
  • поглибити знання про Україну та маленьку її часточку – Теофіпольщину;
  • спонукати дітей до вміння працювати з атласом та різними видами карт;
  • розвивати творчі здібності учнів.

Очікувані результати:

- поглибити знання про країни материка Євразія, про Україну, про Теофіпольщину;

- відтворити карту Євразії з назвами країнами;

- підготувати розповідь про рідний край;

- формувати пізнавальний інтерес до різних країн, різних націй і народностей.

Шляхи реалізації проекту:

  1. Збір загальної інформації про Євразію.
  2. Підготовка розповідей про країни Європи та Азії.
  3. Створення карти, наклейка назв країн. Використання методу

« Збери пазли».

  1. Організація виставки малюнків « Прапори різних держав».
  2. Перегляд уривків із фільмів про різні країни.
  3. Створення малої карти Теофіпольського району та розповіді про рідний край.

 

 

 

 

Категорія: Методичний куточок | Додав: Оксана (05.01.2017)
Переглядів: 63 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: