Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти. Якщо говорити про дитину, то їй сьогодні потрібні не тільки знання, але й достатній рівень життєвої компетентності для успішної адаптації в сучасному світі.   Сучасна початкова школа не може залишатись осторонь від процесів модернізації освіти.

      Як вчитель початкових класів зі стажем понад тридцять років, я давно зрозуміла, що важливо щодня бачити перед собою мету: розуміти і знати, для чого той чи інший навчальний матеріал моїм учням. Мої учні – маленькі особистості. Їх навчання ніколи не закінчиться. І початкова школа це лише одна із сходинок того навчання, яке називається життям.

    Ми повинні сформувати такі особистісні якості, які допоможуть дитині знайти своє місце в житті, визначитись з колом своїх інтересів, стати компетентною і впевненою в своїх силах людиною.

    У пошуках відповіді на питання, як саме підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних ситуаціях (як в навчальних, так і в життєвих), дійшла висновку, що саме компетентнісний підхід є результативною складовою засвоєння змісту початкової освіти.

    Досвід роботи засвідчив, що найбільше відповідають вимогам компетентнісного підходу методи інтерактивного навчання,оскільки використання рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій сприяє формуванню в учнів соціально- трудових компетенцій. Поняття компетентності значно ширші за поняття « знання», «уміння», «навички», бо концентрують у собі стереотипи , гнучкість мислення, самостійність, вольові якості, цілеспрямованість.

    Вважаю, що для того щоб з вихованців сформувати компетентну особистість, самому потрібно володіти певними якостями.

    В першу чергу я , як вчитель, повинна успішно вирішувати свої власні життєві проблеми; демонструвати учням приклади реальних людей, а саме відомих дітям людей, випускників нашої школи; пов’язувати навчальний матеріал з повсякденним життям; залучати попередній досвід школярів. В роботі використовую різноманітні форми і методи: різні види самостійної роботи, евристичні бесіди, проблемні ситуації і т. п.

    Впроваджуючи даний метод, починаю свою роботу з простих інтерактивних технологій: робота в парах, в малих групах.

    Перевагу цього методу вбачаю в тому, що:

• учні вчаться працювати в групі;
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• за короткий час засвоюється багато нового матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

    Під час роботи використовую такі вправи: обговорити завдання; визначити думку партнера до того чи іншого питання; зробити аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми. Стараюсь створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу висловлюватись щиро і безпосередньо. Таким чином діти демонструють вміння мислити, спробувати поглянути на себе з іншого боку.

    Щоб даний метод був ефективний вибираю форми роботи більш доцільні для певного класу. На уроках рідної мови та читання пропоную таку форму як                     « Криголами» - спеціально психологічно обґрунтовані вправи, які використовуються на початку занять. Вони «ламають кригу» відчуженості, згуртовують учнів, сприяють формуванню товариськості.

    Для створення доброзичливої, щирої атмосфери на початку уроку доречна вправа «Друзі про мене». Для засвоєння нових знань використовую дидактичну гру. Подобається молодшим школярам ситуаційна вправа «Хвилинка фантазії». На уроках математики пропоную «Математичні вузлики».

    Однією з основних форм вважаю дискусію. Завдяки участі в дискусії учні мають змогу:

• орієнтуватися в умовах спілкування;
• усвідомлювати тему обговорення;
• здобувати інформаційний матеріал;
• аргументувати свої висловлювання;
• уважно слухати інших;
• слідкувати за регламентом.
•  

Завдяки компетентнісному підходу в навчанні молодших школярів учні засвоюють всі рівні пізнання, формуються навички культури спілкування, удосконалюються вміння робити аналіз, синтез, висновки. Формуються навички ораторського мистецтва. Розвиваються такі якості як співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси. Компетентність – це той ланцюжок, який пов’язує знання та діяльність. Саме в наших руках можливість формувати допитливу особистість,яка активно пізнає світ, вміє вчитися, поважає цінності сім’ї та суспільства, вміє слухати і чути партнера, поважає свою і чужу думку, готова самостійно діяти і відповідати за свої вчинки.