11.02.2013 р. на базі Теофіпольського центру дитячої творчості відбувся спільний семінар Центру практичної психології та соціальної роботи та Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді    «Профілактика синдрому емоційного вигорання».

До присутніх звернулася директор ЦППСР Архіпович Л.В., яка вказала на доцільність і можливість співпраці двох центрів в напрямку роботи з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Практичними психологами Клепченко Т.Т., Яковчук Л.С., Сім’яченко З.В. були підібрані цікаві повідомлення, вправи та завдання з профілактики синдрому емоційного вигорання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

районного семінару прктичних психологів ЦППСР та соціальних працівників ЦСССДМ

«Профілактика синдрому емоційного вигорання»

До професійних факторів ризику відносять  альтруїстичні професії (лікарі, медичні сестри, вчителі, соціальні працівники, психологи, священнослужителі).

Особистість людини - досить цілісна і стійка структура.

 І їй властиво шукати шляхи захисту від деформації. Одним із способів такого психологічного захисту і є синдром емоційного вигорання. Основна причина розвитку СЕВ - невідповідність між особистістю і роботою.

Серед прийомів, які можна використати для профілактики синдрому професійного вигорання , можна виокремити зокрема такі:

1. Опануйте стратегію вибіркового сприймання (процесом прийняття рішення про те, на чому сконцентрувати увагу: на негативному чи позитивному). Не давайте думкам опановувати Вами. Навчіться усвідомлювати позитивні аспекти ситуації та знижувати (не відкидати!) важливість неприємних аспектів. З цією метою використайте такі прийоми:

• складіть перелік ситуацій, які Вас наразі турбують, та перелічіть їхні позитивні сторони;

• перед сном (або в інший зручний час) пригадайте все гарне та приємне, що відбулося з Вами сьогодні.

2. Зробіть своє життя святом (навчіться «нюхати троянди»). Життя може стати святом, якщо віднайдете час для його святкування, а тому:

• сконцентруйтеся на всьому гарному, що є у Вашому житті;

• сформуйте у себе звичку дякувати долі (радіти тому приємному, що Ви маєте);

• якщо Ви досягли якоїсь мети, навіть маленької, дозвольте собі насолодитися успіхом її досягнення, не починайте одразу ж ставити перед собою нову мету.

• сприймайте життя з усією повнотою. Для цього докладіть свідомих зусиль, змініть звичні способи дій (наприклад, вибір різних маршрутів до місця роботи, форм проведення семінарів, нарад, звітів, взаємодії з учнями тощо).

3. Навчіться використовувати гумор як буфер між стресовою ситуацією та Вами. Перегляньте кінокомедію, журнал коміксів, поспілкуйтеся в групі соціальної підтримки тощо.

З метою профілактики виникнення фази емоційного та фізичного напруження важливим є застосування різних технік медитації та аутогенного тренування, а також фізичних вправ, які необхідно вибирати та використовувати, зважаючи на індивідуально-психологічні особливості.

4. Визначте, який тип поведінки в ситуації стресу притаманний для Вас - «А» чи «Б».

Для поведінкового типу А характерна сукупність особистісних характеристик, до складу якої входять виняткове прагнення до змагання, агресивність, нетерпіння, постійний поспіх, а також вільно виражена, але раціональна ворожість і практично завжди - прихована беззахисність. Для поведінкового типу Б характерні протилежні характеристики: ці люди не проявляють ворожості, для них не характерний поспіх, вони не прагнуть до змагання. Констатовано, що тип А більше пов'язаний з розвитком ішемічної хвороби серця. Окрім того, встановлено, що у жінок типу А народжуються діти, які також належать до типу А.

Тому з метою профілактики синдрому професійного вигорання важливо усвідомити, що необхідно схвалювати поведінку типу Б та ігнорувати й не стимулювати поведінку типу А. Якщо Ви визначили, що у вашому житті переважає поведінка типу А, намагайтеся використати низку прийомів, які допоможуть позбутися поведінкових патернів типу А:

а) правила, які стосуються безпосередньо Вас:

• Визнайте, що в житті нічого немає завершеного. Ви помиляєтеся, якщо вважаєте, що зможете закінчити абсолютно все, що потрібно, вчасно й нічого не забувши.

• Якщо перед Вами поставлене якесь завдання, запитайте себе: «А чи мушу я це зробити саме зараз і чи буде це важливо через п'ять років?»

• Зосередьтесь лише на одній справі протягом певного проміжку часу; намагайтеся не виконувати кілька справ одночасно.

• Намагайтеся зробити Ваш графік гнучким.

• Пам'ятайте, що Ваш час - цінний і що ним потрібно дорожити. Якщо маєте можливість, то заплатіть іншій особі за виконання роботи, яка Вас надто стомлює.

• Заплануйте перерви в заняттях, які стомлюють Вас через тривалість або інтенсивність. Робіть перерви до того, як відчуєте напруження та втому.

• Перед тим як щось сказати, запитайте самого себе: «Чи дійсно це настільки важливо, що я без сумніву маю це сказати?»; «Чи хтось хоче це почути?»; «Чи доречним буде моє висловлення?» та ін.

• Пам'ятайте, що Ваші переконання істинні лише деякий час, а тому будьте відкритими для нових ідей.

• Щоразу нагадуйте собі про те, що не є важливим для Вас, та про те, що Вам дійсно потрібно. (Але зауважте: якщо те, що Вам потрібно, не сприяє розвитку вашого духу й розуму, то це - марнування часу).

• Регулярно намагайтеся побути на самоті.

• Вибирайте час, щоб згадати минуле й ті складнощі і проблеми, що колись були у Вашому житті. («Не весь перелік!»)

б) правила стосовно Вашої взаємодії з іншими людьми:

• Посміхайтесь якомога більшій кількості людей для того, щоб знизити рівень ворожості.

• Дякуйте людям, якщо вони роблять Вам щось приємне.

• Зміцнюйте стосунки з друзями та знайомими, намагайтеся зробити їх ближчими.

• Не заважайте іншим людям робити те, що Ви б зробили швидше.

• Послухайте розмову інших людей мовчки, не дозволяючи собі втручатися, підштовхувати їх якимось чином.