Методичні рекомендації щодо організації національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді - Загальні накази - Каталог файлів - Теофіпольський РМК
Головна » Файли » Загальні накази

Методичні рекомендації щодо організації національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді
17.11.2014, 17:31

Центр виховної роботи

та правового захисту прав дитини ХІППО

 

Методичні рекомендації

щодо організації національно-патріотичного виховання

дітей та учнівської молоді

з урахуванням сучасних вимог

 

    Однією з найпотужніших духовних сил кожної людини, суспільства в цілому є патріотизм, який споконвіку плекає кожна нація. Ефективність у формуванні патріотичної свідомості досягається не використанням поодиноких цінностей, а системою їх поєднання.

     Стрижнем системи виховання в українській школі стає національна ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, формування у нього активної громадянської позиції, відповідальності за себе, народ, країну.

  Патріотичне виховання - процес цілеспрямованого, систематичного,

організованого та планомірного впливу на свідомість, поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини засобами виховання високих громадянських, моральних, психологічних, професійних, фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни.

  Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні,

організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує усі сторони життя: соціальну, економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота

України, готового самовіддано будувати її як суверенну, незалежну,

демократичну, правову, соціальну державу; забезпечувати її національну

безпеку; знати свої права та обов’язки, цивілізовано відстоювати їх; сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Саме тому зусилля педагогів сучасної школи повинні бути спрямовані на

утвердження в Україні патріотизму, посилення моральної складової в загальній системі формування у молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, набуття соціального досвіду, фізичної досконалості, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Розвиток сучасної системи шкільної освіти передбачає її переорієнтацію

від авторитаризму в навчанні, вихованні школярів до гуманних суб’єкт-

суб’єктних взаємин, доброзичливого, толерантного ставлення до дітей,

впровадження принципів демократизації та гуманізації, застосування

особистісно-розвивальної методології, відповідних інноваційних методик.

Патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямів національної

системи виховання та передбачає формування патріотичних почуттів, любові

до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності

відстоювати державні інтереси Батьківщини.

До засобів патріотичного виховання належать рідна мова, вітчизняна

історія, українська література, рідна природа, українська культурно-духовна

спадщина тощо. Важливим завданням виховання в українській школі є також подолання в учнів недовіри й підозрілості у ставленні до інших народів і націй, сприяння толерантності міжнаціональних відносин в умовах багатонаціональної держави.

Завдання патріотичного виховання:

  • забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в

Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

  • виховання правової культури, поваги до Конституції України,

Законів України, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

  • сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування

духовних та культурних надбань українського народу;

  • формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;
  • формування духовних цінностей українського патріота: почуття

патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

  • відновлення та вшанування національної пам'яті;
  • утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі

українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України, її громадян відт княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;

  • формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу, розвиток мотивації молоді до державної та військової служби на прикладах героїзму НЕБЕСНОЇ СОТНІ та воїнів АТО;
  • відродження, розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;
  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;        
  • консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;
  • сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій,

клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

  • підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
  • створення умов для розвитку громадянської активності,

професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, держави;– сприяння розвитку фізичного, психічного, духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

  • виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;
  • створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації під час висвітлення подій та явищ суспільного життя;
  • реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

    У процесі організації патріотичного виховання рекомендується дотримуватись таких принципів:

  • національної спрямованості - передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;
  • гуманізації виховного процесу - вихователь зосереджує увагу на

дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвиток, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

  • самоактивності й саморегуляції - сприяє розвитку у вихованця

суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень;

  • культуровідповідності - передбачає єдність патріотичного

виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

  • полікультурності – інтегрованість української культури у

європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов:

  • формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів;
  • здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;
  • соціальної відповідності - обумовлює необхідність узгодженості

змісту, методів патріотичного виховання в реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес.

     Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

  • державний - базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного виховання;
  • соціальний - ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні,

орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв, традицій українського народу;

  • військовий - передбачає вивчення військової історії України,

основних зразків техніки, озброєння Збройних Сил України, набуття

початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

  • психолого-педагогічний - ґрунтується на вивченні психологічних

особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військовоїслужби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

  • правовий - передбачає формування глибоких правових знань,

розвиток високої правової культури.

     Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення

спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини

пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування; як учня, жителя

міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї

країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

   У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний

патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з

почуттям поваги до інших народів, своїх та чужих прав та свобод.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення

до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише

ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні,

пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як

суверенної, незалежної, демократичної, правової, соціальної держави; поважати Конституцію України, виконувати норми законів; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію,справедливість.

Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною

мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його

організації.

Основними формами патріотичного виховання школярів є:

  • інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «філософський

стіл», «відкрита кафедра», інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори,подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення книг, альманахів);

  • діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-

експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

  • інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);
  • діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);
  • індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна
  • робота);
  • наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої

творчості, книжкові виставки, тематичні стенди, експозиції про подвиги воїнів АТО, героїв НЕБЕСНОЇ СОТНІ).

Важливе місце у патріотичному вихованні займає участь учнів у масових

заходах патріотичного змісту. Найбільш поширені масові заходи щодо

патріотичного виховання учнів – це відзначення державних та релігійних свят, знаменних подій у житті школи, міста (селища), проведення читацьких

конференцій, тематичних вечорів, вечорів запитань та відповідей, тижнів з

різних навчальних предметів, зустрічей з видатними людьми, конкурсів,

олімпіад, фестивалів, виставок, участь школярів в організації загальнодержавних свят – Дня Незалежності, Дня знань, Дня захисника

Вітчизни, Свята Перемоги, вшанування войнів-учасників АТО.

Ефективною формою патріотичного виховання є читацькі конференції.

Засобом пропагування наукової, художньої, публіцистичної літератури учням прищеплюється інтерес до книги, формуються літературно-естетичні смаки.Такі конференції проводяться на матеріалі творчості одного або кількох авторів творів, поєднаних однією тематикою, з окремої літературної проблеми.

Старшокласники виступають з доповідями, повідомленнями, в яких

аналізують особливості творчості, жанру, стилю, проблематики автора.

Відвідування театру, концертних залів ознайомлюють учнів з різними

жанрами мистецтва, формують естетичні смаки та патріотичні почуття.

Показниками ефективності масових форм позакласної роботи у

патріотичному вихованні учнівської молоді є активність учасників, емоційний вплив виховних заходів.

Складовими частинами виховного позакласного процесу є: безпосередній

мовний контакт із учнями, пробудження у них глибоких емоційних

переживань, що впливають на почуття, сприяють розумінню сутності

патріотизму, поглибленню патріотичних почуттів; коригування переживань, які формують патріотичні почуття, перетворюють їх у стійкі переконання; вміле використання позитивних прикладів, залучення учнів до різноманітних форм дискусійної роботи, яка сприяє поглибленому усвідомленню цих понять.

Збагачення учнів патріотичними почуттями здійснюється під час

засвоєння ними історичного матеріалу про героїчне минуле нашого народу,

його прагнення до зміцнення могутності рідної країни, про його мужність у

боротьбі з іноземними загарбниками.

Для надання виховній роботі емоційного характеру варто

використовувати яскравий фактичний матеріал, позитивні приклади

патріотизму відомих історичних діячів, письменників, героїв національно-

визвольних війн. Зустрічі з такими героями (ветеранами війни, праці,

громадськими діячами, героями-захисниками України) мають ще більший

вплив на патріотичні почуття учнів. У ході зустрічей відбувається

оцінювання історичних явищ на основі принципів історичної достовірності,

науковості, гуманізму, доброчинності, а також з позицій забезпечення

взаємозв’язку між поколіннями.

Завдання педагога акцентувати увагу на питаннях про внесок нашої

країни у світовий розвиток науки, культури, різних галузей виробництва. Під

час таких зустрічей учні знайомляться зі своїми сучасниками, які стали взірцем патріотичного служіння Вітчизні. Патріотичні подвиги нелітературних героїв дають можливість учням реально пережити почуття прихильності до своєї землі, Батьківщини. Зустрічі з творчими людьми рідного краю-письменниками, митцями, музикантами-закликають до творчості.

Під час проведення виховних заходів з учнями доцільно використовувати

навчальні дебати, що є важливим засобом розвитку в учнів критичного

мислення та навичок аргументованого висловлювання.

Ознайомлення та вивчення під час екскурсій вітчизняних пам’яток

світової культури формує в учнів гордість за національні реліквії, розуміння

загальнолюдських цінностей.

Для розвитку соціальної активності, поглиблення патріотичних почуттів,

відповідальності за власну долю та долю однолітків, відстоювання їхніх прав

важливим є заохочення школярів до діяльності в учнівському самоврядуванні, громадських молодіжних об’єднаннях, що сприяє поглибленню знань учнів з історії та культури народу, його традицій, формуванню патріотичних поглядів, переконань та почуттів, відповідної поведінки.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в

загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо:

  • проводити лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної

держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, Прапор, Гімн», «Наша вітчизна  - Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права та обов’язки», «Патріотизм-нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо);

  • семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ врятований»,

    «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю

     я свій народ – ціную його звичаї»);

  • уроки пам’яті («Їх славні імена в  літописі Великої Вітчизняної»

«Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни», «Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів»);

  • організовувати екскурсії до музеїв військових частин, установ

підприємств, вищих навчальних закладів;

  • зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби; походи

місцями бойової слави; пошукову роботу; участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни; години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я –українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

  • залучати дитячі й молодіжні громадські організації до соціального

становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад,виховання любові й поваги до історії свого народу;

  • налагодити співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими
  • організаціями, закладами культури, освіти щодо героїко-

патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

  • сприяти створенню військово-патріотичних об'єднань, клубів та

гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних та туристських клубів, підтримку їх роботи;

  • активізувати діяльність історичних клубів у школах, ліцеях, де учні

матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність та неповторність культури представників усіх націй.

     Коріння патріотизму закладається в родині, дитячому садочку,  школі. Педагоги повинні бути прикладом для своїх учнів любити рідну землю, мову, культуру, традиції.

Категорія: Загальні накази | Додав: lenaM
Переглядів: 2477 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: